Рятівна Отрута (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
ryativna_otruta) wrote2025-10-25 08:46 pm
ryativna_otruta) wrote2025-10-25 08:46 pm
Мова і Держава
https://assassins-cloak.dreamwidth.org/170566.html
Петро Корсун, 25 жовтня 1920 року
Зі щоденника Петра Корсуна (1898–?), вояка Армії УНР, який у жовтні 1920 р. служив у штабі армії генерала Михайла Омеляновича-Павленка:
Надзвичайні часи. Як давно відомо, недобитки ген. Юденича будуть входити в нашу армію. Вчора приїхав ад’ютант дивізії козачої і з ним якийсь ще старшина – «подпоручник». Надзвичайно цікаво: ті, котрі не так давно, ще торік так гордо кричали, що нема України, що нема нації, мови, котрі з огидою слухали нашу мову, допіру з’являються в наш штаб, читають нашу мову, визнають її, визнають націю, військо і навіть просять прийняти їх під нашу високу, допіру навіть для них високу, руку. Цікаво залізти в душу цих старшин, цікаво знати, що він думає, чуючи у нашому старшинському зібрані на обіді, як сьогодні, вчера, тіко виключно українську мову «хахлацкоє наречіє»? Змирились, опустили свої горді голови, прикоротили свої апетити щодо України. Ні, любі москалі! Треба зперш навчитись в українців їх славній боротьбі, треба вміти боротись примітивними засобами 3½ роки проти ворогів з усіх боків, бути голодними, босими, голими, але ганяти ворога і зимою, не маючи лікарських засобів – бути міцними; не мати зброї – давити ворога руками. Коли ви всього навчитеся, коли будете удосконаленням у цьому напрямку – тоді зрозумієте, що значить мати національний дух, силу волі, що значить боротись. До того часу ви були легкодухі білоручки – а такими нічого не зробите. З розмов з цим «подпоручником» виявляєш, що вони ще мріють про федерацію. Так наприклад, він каже: «Гєрманія тоже состоіт із малєнькіх государств, но сама по сєбє она і вєліка». Значить думки про самостійність мало.
Часописи повідомляють, що в армії Врангеля, де 70% українців, шириться незадоволення, яке є наслідком ворожого відношення до України, і ген. Якішевський, н-к групи військ, котра складається виключно з українців, оголосив протест проти всіх планів федерації, в котрому зазначив, що «боротьба Врангеля з большовиками може бути на Україні успішною, лише тоді, коли Врангель визнає без великих застережень самостійність України».
Петро Корсун, 25 жовтня 1920 року
Зі щоденника Петра Корсуна (1898–?), вояка Армії УНР, який у жовтні 1920 р. служив у штабі армії генерала Михайла Омеляновича-Павленка:
Надзвичайні часи. Як давно відомо, недобитки ген. Юденича будуть входити в нашу армію. Вчора приїхав ад’ютант дивізії козачої і з ним якийсь ще старшина – «подпоручник». Надзвичайно цікаво: ті, котрі не так давно, ще торік так гордо кричали, що нема України, що нема нації, мови, котрі з огидою слухали нашу мову, допіру з’являються в наш штаб, читають нашу мову, визнають її, визнають націю, військо і навіть просять прийняти їх під нашу високу, допіру навіть для них високу, руку. Цікаво залізти в душу цих старшин, цікаво знати, що він думає, чуючи у нашому старшинському зібрані на обіді, як сьогодні, вчера, тіко виключно українську мову «хахлацкоє наречіє»? Змирились, опустили свої горді голови, прикоротили свої апетити щодо України. Ні, любі москалі! Треба зперш навчитись в українців їх славній боротьбі, треба вміти боротись примітивними засобами 3½ роки проти ворогів з усіх боків, бути голодними, босими, голими, але ганяти ворога і зимою, не маючи лікарських засобів – бути міцними; не мати зброї – давити ворога руками. Коли ви всього навчитеся, коли будете удосконаленням у цьому напрямку – тоді зрозумієте, що значить мати національний дух, силу волі, що значить боротись. До того часу ви були легкодухі білоручки – а такими нічого не зробите. З розмов з цим «подпоручником» виявляєш, що вони ще мріють про федерацію. Так наприклад, він каже: «Гєрманія тоже состоіт із малєнькіх государств, но сама по сєбє она і вєліка». Значить думки про самостійність мало.
Часописи повідомляють, що в армії Врангеля, де 70% українців, шириться незадоволення, яке є наслідком ворожого відношення до України, і ген. Якішевський, н-к групи військ, котра складається виключно з українців, оголосив протест проти всіх планів федерації, в котрому зазначив, що «боротьба Врангеля з большовиками може бути на Україні успішною, лише тоді, коли Врангель визнає без великих застережень самостійність України».
![[syndicated profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/feed.png){kind=small}
